СЬОГОДНІ В КАБІНЕТІ

                           ПРАКТИКУМ 

          "ДУХОВНИЙ СВІТ СЛОВ'ЯН"

    Давні слов’яни (предки українців, поляків, чехів, словаків, сербів та деяких інших народів Центральної Європи) були язичниками.

    Найбільш шанованими серед них були божества Дажбог, Велес, Род. Дажбог вважався покровителем тепла, сонячного світла, родючості. Род опікувався землею та усім живим взагалі. Велес був покровителем потойбічного світу, куди люди потрапляли після своєї смерті. Поступово роль знатних воїнів у суспільстві зростала, тож серед інших богів почали виокремлювати Перуна, бога грому, блискавки та військової справи. 

   Слов’яни вірили в існування злих духів. Щоби захиститися, вдавалися до ритуалів та магічних дій. Окремих храмів зазвичай не мали, а для релігійних дійств та жертвоприношень використовували вершини пагорбів. Тут облаштовували спеціальні капища з ідолами – символічними зображеннями божеств, вирізьбленими із дерева. Роль жерців виконували волхви.